22 січня - свято Соборності України

У березнi 1917 року у Надднiпрянськiй Українi розпочалася нацiональна революцiя. Було обрано Центральну Раду, першого президента М.Грушевського, 1 Універсалом було створено Українськоу Народну Республiку (УНР), а 4 Унiверсалом було проголошено незалежнiсть України. Подiбнi процеси вiдбувалися i в Галичинi. 9 листопада 1818 р. було проголошено назву держави ЗУНР i створено перший уряд — державний Секретарiат на чолi з Костем Левицьким. Вже з 1 грудня 1918 р у Фастовi було пiдписано угоду про об”єднання ЗУНР i УНР. 4 сiчня 1919р. у Станiславi УНРада схвалила закон про злуку двох українських держав, а 22 сiчня I919р. у Києвi на площi святої Софiї вiдбулося урочисте проголошення злуки УНР i ЗУНР: «Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України – Західно – Українська Народна Республіка (Галичина, Буковина і Угорська Україна) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за яки умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка.»

У глибину століть сягає історія нашого народу. Україна має багате й славне минуле. Вона виплекала Запорозьку Січ, славетну Києво-Могилянську академію. Україна виколисала велетнів сили і духу — таких, як Петро Сагайдачний, Богдан Хмельницький, Іван Сірко, Григорій Сковорода, Устим Кармелюк, Юрій Дрогобич, Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка, Михайло Грушевський... Цей перелік можна продовжити й іменами наших сучасників, які примножують славу нашої Батьківщини, які у цей час воюють за нашу соборність в АТО. І сьогодні ми святкуємо річницю проголошення Соборності нашої держави. 

           До незалежності Україна йшла довгим, тяжким і жертовним шляхом, дорого за неї заплатила. Сьогодні ми пригадаємо  і трагічні, і героїчні сторінки історії нашого народу.
            Особлива  роль в боротьбі за нашу незалежність  належить українській діаспорі Заходу. Це вони, українці в далекій чужині, не дозволили загаснути смолоскипу, що горить від 22 січня 1919 року, щороку нагадуючи всьому світові про історичний Акт Злуки України.

Це  державне свято символізує єдність українських земель. І хоча державі тоді не вдалося зберегти цілісність та незалежність, акт злуки став реальнимв тіленням вікової мрії українців про свою суверенну державу. 
Акт злуки 1919 року виявився декларативним, ідея соборності продовжувала жити. І 22 січня 1990 року мільйони тоді ще радянських українців вишикувалися у живий ланцюг від Києва до Львова, відзначаючи День Соборності.
День Соборності відзначається у відповідності до указу президента Українивід 21 січня 1999 року № 42/99. У 2011 році Указом Президента України  від 30 грудня 2011 рока № 1209/2011 “Про відзначення в Україні деяких пам’ятних дат і професійних свят”, День Соборності був об’єднаний з Днем Свободи, який раніше відзначався 22 листопада і став носити назву “День Соборності і Свободи України”.

Вчитель: Соборність українського духу – навічно в серці та помислах. Саме він, дух соборництва наших предків, відіграв свою величезну роль у відродженні нашої державності, у здобутті незалежності.

 Відзначення дня соборності, вшанування творців Акту Злуки це не тільки зовнішня суспільна потреба, а й наш моральний обов’язок берегти світлу пам'ять незліченних жертв, принесених українським народом на олтар незалежності, соборності, державності. Тих, що створили спільним чином свого життя легенду нації — легенду збройної боротьби її за своє право жити вільною і державно-незалежною. Шлях звільнення кожної нації густо кропиться кров’ю. Хай свято сьогоднішнє навчить нас шанувати пам’ять полеглих і бережно плекати традиції боротьби за українську державність!  Вшануймо пам'ять загиблих за волю, незалежність і соборність України хвилиною мовчання.

           День Соборності — це нагадування про те, що сила нашої держави — в єдності українських земель. А поразка Української Народної Республіки нагадують сьогоднішньому українському суспільству про його роль у формуванні якісної і вольової політичної еліти, здатної гідно відповідати на геополітичні виклики, які стоять перед сучасною Україною.

Українець:

Соборність розуміє кожен власно,
Що це таке? – задасть питання вчасно,
- Це єдність духу, сил мого народу,
Що нас єднає мужність, волю, вроду.
Це час минулий у теперішню хвилину,
Це піклування щире про родину,
Це той завіт, що нам Кобзар давав,
Це те, про що він мріяв і писав,
Це ті рядки , що складені навіки,
Це для душі вірші, що серцю ліки,
Це золоті слова про той садочок,
Про ті гаї, Дніпро, синів і дочок.
Це кожен з нас, як часточка країни,
Це сміх гучний щасливої дитини,
Це спів птахів над рідним нашим гаєм,
Веселка райдужна, проходить що над плаєм,
Це те, що може краще відтворити,
Що може нам майбутнє привідкрити,
Це наші мрії в дійсності новій,
Це світле небо миру і надій,
Це сонце, роси, квіти навесні,
Це щось приємне, що ми бачимо у сні.
Соборність, я вважаю,- то сім’я,
То Україна, нененька моя!